11.04.2008 - "Ладо" від ВВ: без воплів, але зі скрипками.

В оглядовому майбутньому "Воплі Відоплясова" готують випустити в люди ударну пісню, покликану показати, що не вичерпалася ще у рок-боївки наснага, – є ще звуки у звуківницях і слова – у словницях. Чернеткова назва пісні – "Ладо" – за іменем нашої давньоруської богині, яка за одними джерелами була праматір’ю усіх решта богів, за іншими – уособлювала любов, згоду, красу та благополуччя, а ще за інакшими – несла юність та весну.

Втім, кожне з цих тлумачень є цілком доречним до нової пісні, тож "вевешники" схильні вважати, що це буде вже її остаточне ім’я. Проте, прикметник "ударна" означає зовсім не навалу гучного скреготу та гітарного пиляння, а радше статус, рівень співанки – за своєю потугою та добротністю утаємничені співознавці пророкують новій пісні успіх, подібний тому, що і в пріснопам’ятного забійника "Весна". Отож, співанка витримана у виважених, оксамитових барвах, без горлопанства та вереску – як і належить награнню з поважним ім’ям. Натомість, "Воплі Відоплясова" залучили до запису підрозділ струнних інструментів, а місцями Олег Скрипка та гітарист Женя Рогачевський підспівали у народницькій манері, та ще й так, що неозброєним вухом їх можна сприйняти за голоси жіночок з якогось фольк-гурту. Відразу поквапимося заспокоїти полохливих – попсні не буде, буде прояв зрілості ВВ. Винести на широкі люди нову співаночку брава рок-четвірка збирається десь наприкінці весни – на початку літа. А до тої пори можна без поспіху підготуватися і вивчити слова пісні, аби зустріти Ладу з належними почестями.

                                Ладо

Було в той час, де і як не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо, наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей – синь озер чарівна,
Коси-ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа-краса розлива полум'я,
Не відпуска мене зваба дівоча.

Манять, печуть вогневишні вуста,
Зваблюють перси –  говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь,
Та й опинився в полоні любові.

Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце шалене.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя Земленько-Нене.

Сповнений мрій, твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім,
Злую біду зупиню-одведу,
Тебе візьму, заберу в небовирій.

Я один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Земле моя, моя Діво-Родино.

Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу по весні, закричу в небесах,
Моя Ладо кохана.

Пломеній, променій, осягни до гори,
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ, кольори,
Моя Зоре-Любове.

Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу по весні, закричу в небесах,
Моя Земленько мила.

Моя любима
Ладо єдина,
Несповідима.

© 2008 р.