Диво

Диво, моя мила, ти є,
Серце студеніє твоє.

Крила, cвої крила згорну,
Тихі слова тобі зроню.

Млою студеною ляже небокрай,
Іграй! Грай!
Душі моїй струни знемога забирай,
Украй! Край!

Темно, темно в лісі, аж жах,
Там десь дух чутливий витав.

Незбагненним чином загорну у гай,
У гай! Гай!
Непомітним рухом до тебе підступлю,
Заведу розмову, очами поведу.
Заворожу тебе, моя мила,
У хащі-нетрі затягну,
І все!

Там лісні загони невидимих істот,
Зграї партизанів, шиншила і єнот.
Вийшли вони усі подивитися,
Що у нас тут з тобою коїться,
Постояли, поглузували
І розбіглись по ярах.

Сумна та зимна
Діва крижана,
Меланхолійна
Снігуронька.
Тебе обійму,
Ніжно розпалю,
Люблю, люблю, люблю,
Розтоплю.

АльбомЗ альбому Чудовий Світ (2013)