Гоп-ця!

Віють вітри по долинах, дико завиваючи,
Так жіночки убивались по своїх причинах.
Як гора ішла на гору, сувора розмова,
Димці-дримці, гой-ця-ця.

Хлопці-мопці розводили, політичне враження
І трактори виводили в поле на розбори.
От тоді і вийшло смішно, полихала зоря,
Димці-дримці, гой-ця-ця.

Ой, на горi - двi тополi, а мiж ними - хлопці,
Спiлкувались, сперечались, повбивались - Гоп-ця!

На даху сидить зозуля та кує на хлопці,
Вбили птаха каменюкой - всiм настала Гоп-ця!

Їде Ліда на ровері, а за нею хлопці,
Ланцюгами по мордякам надавала, Гоп-ця!

Поза баром до Тамари залицялись хлопці,
Попід корінь їм Тамара відірвала Гоп-ця!

Ти Тарас і я Тарас, колоритні хлопці,
Підем завтра до Панаса на гулянку Гоп-ця!

У натурі до ментури загорнули хлопці,
По печінкам шанували чоботами, Гоп-ця!
Оце добре погуляли на весіллі вчора!

© 1999

АльбомЗ альбому Хвилі Амура (2000)